Козелецький міжрайонний відділ ДУ "Чернігівський обласний лабораторний центр МОЗ України"


Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 42
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

       ОБЕРЕЖНО ! КЛІЩІ!

        У природі сезонна активність кліщів спостерігається з березня по листопад, має два виражених піки активності – в квітні - травні та серпні - вересні. Кліщі можуть нападати на людину у будь-який час дня і ночі, в будь-яку погоду. Як правило, їх менше в суху жарку погоду і більше в прохолодну, похмуру.

         Кліщі присмоктуються до людей не лише під час перебування на природі, але й через деякий час, після відвідування зеленої зони, залишившись на одязі, речах. Існує ризик нападу кліщів в електричці, в автобусі, якщо поряд є попутники, які повертаються з лісу. Крім того, кліщі можуть заноситись до житла людини з букетами квітів, собаками, іншими тваринами. Кліщі є переносниками збудників вірусних, риккетсіозних, бактеріальних захворювань людей та тварин, тому укуси кліщів загрожують людині такими хворобами, як іксодовий кліщовий бореліоз (хвороба Лайма), кліщовий вірусний енцефаліт та марсельська гарячка.

   Хвороба Лайма (Лайм-бореліоз, іксодовий кліщовий бореліоз) – це інфекційне захворювання, переносниками якого є іксодові кліщі.Ризик зараження залежить від тривалості присмоктування кліща: на протязі доби вірогідність інфікування досить мала, а в кінці третьої доби наближається до 100%. Тривалість інкубаційного (прихованого) періоду від  однієї до 60 діб, найчастіше - 14 діб.Першим специфічним проявом хвороби Лайма є поява на шкірі мігруючої кільцеподібної еритеми червоно-рожевого кольору 5 - 6 cм в діаметрі. Частіше всього еритема (почервоніння) з’являється на місці присмоктування кліща. У процесі свого розвитку еритема поступово в центрі блідне, зона почервоніння переміщується до периферії, іноді до 50 см. Часто разом з еритемою у людини з’являється гарячка, головний біль, затверділість м’язів шиї, ломота в усьому тілі і млявість. Слід відмітити, що у 30 - 40% хворих            еритема          не        спостерігається.
Якщо лікування хворих на ранній стадії не проводиться, хвороба набуває хронічного перебігу, приводячи до тривалої непрацездатності та інвалідності.
У хворих уражаються різні органи: шкіра, суглоби, м’язи, нервова і серцево-судинна система,    коса,            печінка,          очі.
Кліщовий вірусний енцефаліт – це природне – вогнищеве гостре інфекційне вірусне захворювання з переважним ураженням центральної нервової системи, яке може привести до інвалідності, а в окремих випадках - до летальних випадків.
Вірус кліщового енцефаліту зберігається, розмножується в організмі кліща та передається  наступним            поколінням.
Зараження людини відбувається під час кровоссання кліща, при випадковому роздавлюванні кліща чи розчісування місця укусу та втиранні в шкіру зі слиною чи тканинами кліща збудника інфекції, при вживанні в їжу сирого молока інфікованих кіз, корів.
   Період від зараження до перших клінічних проявів хвороби (інкубаційний період) триває, в середньому 7-14 днів, з коливаннями від однієї до 30 діб. У хворого різко піднімається температура тіла, до 38-39о С, з’являється нудота, блювота, турбують болі в м’язах шиї, спини, кінцівок. В місті присмоктування кліща з’являється еритема. В подальшому відмічається симптоми ураження центральної нервової, серцево – судинної, дихальної систем. Для лікування призначають імуноглобулін проти кліщового енцефаліту.
У разі виїзду до місцевостей, неблагополучних з даного захворювання, необхідно пройти курс щеплень проти кліщового вірусного енцефаліту за схемою, інструктаж щодо методів особистої профілактики, забезпечитись репелентами.
Профілактичні щеплення проти кліщового вірусного енцефаліту проводяться при відсутності протипоказань, за власні кошти громадян, за встановленою схемою (віковий ценз-починаючиз4років).
Курс вакцинації порти кліщового вірусного енцефаліту складається з 2-х щеплень з інтервалом 1-7 місяців, при цьому друге щеплення слід отримати не пізніше, ніж за 14 днів до виїзду до ендемічних з зон (проїзд входить в цей термін).
У разі оздоровлення в санаторіях та стаціонарних оздоровчих закладах в приведених ендемічних районах щеплення проти кліщового енцефаліту не є обов’язковими.
Особи, які прибули з небезпечних з кліщового енцефаліту територій, можуть звернутись до кабінетів інфекційних захворювань лікувально – профілактичних закладів за місцем проживання для лікарського контролю.

     Таким чином, першочергове значення в профілактиці хвороб, що передаються через укус кліща, мають заходи особистого захисту від нападу кліщів, а також завчасне планування туристичних подорожей на території країни та за її межами.

       Для прогулянок на природі покривайте голову головним убором і одягайте світлий однотонний одяг з довгими рукавами, який щільно прилягає до тіла - аби легше було помітити кліщів.Кожні 2 години прогулянки оглядайте себе і своїх супутників, аби виявити кліщів. Повторіть огляд вдома. Особливо ретельно обстежте ділянки тіла, покриті волоссям. Місце для привалів на природі звільніть від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25 м. Повернувшись додому, відразу змініть і ретельно огляньте одяг, виперіть та випрасуйте його. Найчастіше кліщі чіпляються до одягу людини, тому можуть присмоктуватись не лише під час перебування на природі, а й згодом, перекочувавши із одягу. Використовуйте для захисту від кліщів спеціальні ефективні засоби, найчастіше це - аерозолі, які відлякують кліщів.

        Якщо Ви виявили кліща на шкірі, негайно зверніться до найближчого медичного закладу. Якщо це неможливо, видаліть його самостійно: змастіть кліща олією (але не заливайте, щоб не задихнувся), повільно витягніть разом із хоботком, розхитуючи його пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, пінцетом чи петлею з нитки, яку слід закріпити між хоботком кліща та шкірою людини. Після видалення кліща змастіть ранку розчином йоду або спиртом. Якщо хоботок залишився, його видаляють стерильною голкою.Після видалення ретельно вимийте руки з милом, а кліща спаліть.

      Протягом двох тижнів щоденно замірюйте температуру тіла, а в разі її підвищення чи виникнення почервоніння на шкірі зверніться до лікаря!

Аналіз захворюваності на грип та ГРВІ  за14 тиждень

    По Козелецькому району за 14    тиждень 2018 року на грип та ГРВІ захворіло 154 особи , що становить    338,8 випадків на 100 тис. населення і  на   60,4 % нижче за епідемічний поріг для цього тижня року (856,3 вип. на 100 тисяч).  Темп приросту захворюваності  в порівнянні в попереднім тижнем становить -15,8%,   серед дітей віком до 17 років на рівні минулого тижня.  Серед захворілих   70,1 % (абсолютне число  108) – діти до 17 років. Випадків  грипу не зареєстровано .
  Госпіталізовано за звітний  тиждень в інфекційне відділення ЦРЛ з діагнозом ГРВІ 1 хворого. Щеплено проти грипу з початку епідсезону 2017-2018 рр. -324 особи, з них -33 діти.
     З початку 2018 року обмежувальні заходи вводились в 27  загальноосвітніх закладах, наразі всі працюють .

 24 березня  – Всесвітній та Всеукраїнський день боротьби з туберкульозом

          24 березня 1982 року за рішенням ВООЗ та міжнародного союзу боротьби з туберкульозом і легеневими захворюваннями був заснований Всесвітній день боротьби з туберкульозом. 24 березня 1993 року Всесвітньою організацією охорони здоров'я туберкульоз був оголошений національним лихом. В Україні епідемія туберкульозу оголошена з 1995 року. ВООЗ була розроблена і схвалена Всесвітньою асамблеєю охорони здоров'я в 2014 році « Стратегія по ліквідації туберкульозу», яка закликає знизити рівень смертності від туберкульозу на 90% і захворюваності на цю хворобу на 80% до 2030 року в порівнянні з рівнями 2015 року.
      Основні факти про туберкульоз( за інформацією ВООЗ):
  • Туберкульоз (ТБ) є однією з 10 провідних причин смерті в світі;
  • Понад 95% випадків смерті від туберкульозу відбувається в країнах з низьким і середнім рівнем доходу;
  • 60% загального числа випадків доводиться на шість країн, серед яких перше місце займає Індія, а за нею йдуть Індонезія, Китай, Нігерія, Пакистан і Південна Африка;
  • З 2000 року захворюваність на туберкульоз знижувалася в середньому на 1,5% на рік. Для досягнення контрольних показників на 2020 рік, передбачених Стратегією по ліквідації туберкульозу, ці темпи зниження необхідно прискорити до 45% на рік;
  • Одне із завдань в галузі охорони здоров'я в рамках нещодавно прийнятих Цілей в галузі сталого розвитку полягає в тому, щоб до 2030 року покінчити з епідемією туберкульозу.
         Біля однієї третини населення світу мають латентний туберкульоз. Це означає, що люди інфіковані бактеріями туберкульозу, але (поки ще) не захворіли цією хворобою і не можуть її передавати. 
Ризик того, що люди, інфіковані туберкульозними бактеріями, протягом свого життя захворіють на туберкульоз, становить 10%. За рік людина, хвора на туберкульоз, може інфікувати до 10-15 інших людей, з якими вона має тісні контакти. Найбільш високому ризику розвитку активного туберкульозу піддаються люди, які страждають від інших порушень здоров'я, які ослаблюють імунну систему, наприклад у людей із захворюванням на ВІЛ-нфекцію/СНІД, ймовірність розвитку активної форми туберкульозу зростає в 20-30 разів. Вживання тютюну також значно підвищує ризик захворювання на туберкульоз і смерті від нього. Більше 20% випадків захворювання на туберкульоз у світі пов'язане з курінням.
ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРО ТУБЕРКУЛЬОЗ                                                            
     Туберкульоз – це інфекційне захворювання, яке передається людині від хворої людини чи тварини, частіш за все повітряно-крапельним шляхом (при кашлі, розмові), та спричинене мікобактеріями туберкульозу (паличка Коха), які дуже стійкі в зовнішньому середовищі. В ґрунті, воді та деяких продуктах ( молоко, масло, сир) життєдіяльність мікобактерій лишається до року, в книжках – до 4-х місяців, у вуличному пилу – до 12 днів. Також вони стійкі до дії кислот, лугів, спирту. Інфекція може попасти до організму в наслідок порушення правил гігієни – наприклад немиті руки після контакту з поручнями у громадському транспорті, вживання немитих овочів та фруктів, погано термічно обробленого м яса,  некип’яченого молока. 
Захворювання туберкульозом найчастіше розвивається при ослабленні захисних сил організму.
            Що може знизити захисні сили вашого організму?
Якщо ви маєте частий контакт з мікобактеріями туберкульозу, часто спілкуєтесь з хворою на цю інфекцію людиною, Ваш організм піддається постійним атакам та в певний момент не зможе чинити опір інфекції. Відомі також інші фактори, які сприяють розвитку мікобактерій в організмі:
  • душевне або фізичне перенапруження, стрес;
  • недостатнє або неповноцінне харчування;
  • зловживання алкоголем;
  • паління;
  • тривалий безконтрольний прийом гормонів та антибіотиків;
  • несприятливі житловопобутові умови;
  • інші хвороби, які послаблюють організм (хронічні захворювання, діабет, хвороби органів дихання, виразкова хвороба, ВІЧінфекція та ін..).
Діти, підлітки, вагітні жінки та люди похилого віку більш схильні до інфекції.
            Як вберегтися від захворювання?
Щоб не захворіти на туберкульоз, необхідно вести здоровий спосіб життя:
  • дотримуватися режиму праці та відпочинку;
  • регулярно займатися фізичними вправами або спортом;
  • частіше бувати на свіжому повітрі;
  • відмовитись від паління, наркотиків;
  • не зловживати алкоголем;
  • частіше провітрювати приміщення, де Ви знаходитесь;
  • обов’язково проводити вологе прибирання приміщення;
  • використовувати індивідуальний посуд та засоби гігієни;
  • обов’язково дотримуватися особистої гігієни (миття рук після повернення з вулиці, перед вживанням їжі тощо);
  • повноцінно харчуватися (достатня кількість білків, вітамінів та мінералів);
  • для міцного здоров’я потрібна здорова нервова система, тому важливо уникати стресів;
            Як вберегти Вашу дитину від туберкульозу?
Для активної специфічної профілактики туберкульозу у дітей та підлітків призначена вакцинація БЦЖ. Вона стимулює вироблення не тільки специфічного протитуберкульозного імунітету, але і підсилює природну стійкість дитячого організму до інших інфекцій. Відмова від проведення щеплення від туберкульозу своїй дитині означає, що Ви лишаєте його права стати захищеним від цієї інфекції!
             Для запобігання туберкульозу у дітей та підлітків необхідно:
  • відповідально ставитися батькам до свого здоров'я, цікавитися заздалегідь про здоров'я тих людей, які будуть жити тимчасово у вашій родині;
  • щорічно проходити флюорографічне обстеження, особливо якщо в сімї є дитина;
  • обов’язково звернутися до лікаря, якщо дитина мала контакт з хворою на туберкульоз людиною;
  • щорічне проходження туберкулінодіагностики ( проби Манту) та обов’язкове обстеження у лікаряфтизіатра при встановленні інфікування дитини по пробі Манту;
  • формування здорового способу життя у Вашої дитини особистим батьківським прикладом.
         Які основні симптоми захворювання?
  • тривалий кашель (може бути з виділенням мокротиння або крові);
  • швидка стомлюваність, поява слабкості;
  • зниження або відсутність апетиту;
  • підвищене потовиділення, особливо вночі;
  • температура тіла 37,037,5 °С;
Якщо один з вищезазначених симптомів зберігається у Вас більше 3-х тижнів, обов’язково зверніться до лікаря-терапевта та пройдіть флюорографічне обстеження. Пам’ятайте: рання діагностика та своєчасне лікування – це залог повного одужання! 
           Якщо у Вас або Вашої дитини виявили туберкульоз, не варто впадати у відчай. Головні складові повного одужання від цієї інфекції - це своєчасне виявлення туберкульозу та дотримання всіх приписів лікуючого лікаря. Лікування туберкульозу проводять спеціальними протитуберкульозними препаратами за схемою, яку може назначити тільки лікар-фтизіатр ( звичайні антибіотики проти туберкульозу безсилі). Курс лікувальної терапії зазвичай складає 6-12 місяців.
             Не забувайте щорічно проходити флюорографічне обстеження ( для дорослих) та обстеження за допомогою туберкулінової проби ( для дітей) для своєчасного виявлення захворювання. Туберкульоз, виявлений на початкових стадіях, повністю виліковний!

                  Захворювання на кір  та  профілактика
    За оперативними даними Центру громадського здоров’я, за 2 тижні 2018 року (станом на 14 січня 2018)  на кір захворіли 1285 осіб, серед них – 429 дорослих і 856 дітей (частка дітей – 67%). Госпіталізовано 852 особи (332 дорослих і 520 дітей). Лабораторно підтверджений діагноз у 92 осіб. В Одеській області навіть зареєстрований 1 летальний випадок.
    Найбільший рівень захворюваності за 2 тижні 2018 року спостерігається у Івано-Франківській (275 випадків захворювання), Чернівецькій (274 випадки), Закарпатській (194 випадки) і Одеській (157 випадків) областях.
     Найменша кількість випадків захворювання – у Житомирській і Рівненський областях (по 1 випадку), Волинській та Луганській областях (по 2 випадки).  Не зафіксовані випадки захворювання цього року у Київській, Сумській, Харківській та Чернігівській областях.
    За минулий рік, то за 12 місяців 2017 року згідно з оперативними даними Центру громадського здоров’я, в Україні зареєстровано 4782  випадки захворювання на кір (1292 випадки – дорослі і 3490 – діти).  Ріст захворюваності на кір відбувається в основному за рахунок дітей, частка захворілих дітей у 2017 році – 73%.  Летальних випадків – зареєстровано 5 у 2017 році в Одеській області (3 – серед дітей і 2 – серед дорослих). За 2017 рік захворюваність на кір реєструвалася в 24 регіонах країни.
   Головна причина спалахів – низьке охоплення щепленнями дитячого населення країни проти кору.  Спалахи кору мають циклічний характер і відбуваються кожні 5-6 років.
   Станом на 1 грудня 2017 року проти кору, паротиту та краснухи комбінованою вакциною КПК було вакциновано 85,7% дітей віком 6 років. Але велика проблема в тому, що охоплення профілактичними щепленнями дітей інших вікових груп є недостатнім через брак вакцин у попередні роки та антивакцинальну кампанію, яка розпочалася у 2008-2009 роках. Сумною є така статистика: серед хворих на кір більше 70% не отримали щеплень у 2017 році і лише 14,2% були щеплені згідно з графіком.До того ж, в Україні у 2016 році менше 50% дітей були вакциновані проти кору згідно з календарем.
   Для подолання цієї проблеми Міністерство охорони здоров’я ініціювало проведення додаткової вакцинації дітей, які не були щеплені у попередні роки.
   Але проведених щеплень недостатньо, щоб подолати хворобу.
  Специфічного лікування від кору не існує. Проте можна запобігти захворюванню, якщо відповідально поставитись до єдиного надійного методу профілактики кору – вакцинації. Згідно з Календарем щеплень, вакцинуватись потрібно в 1 рік і в 6 років, двома дозами – існує спеціальна вакцина КПК – проти кору, паротиту і краснухи.
     Але якщо ваша дитина не була щеплена вчасно, вам потрібно звернутись до педіатра і отримати щеплення якомога швидше. Вакцина для дітей закуповується за державні кошти, тому для дітей щеплення буде безкоштовним.
     Порада для дорослих: якщо ви не були вакциновані проти кору і знаєте, що не хворіли на цю недугу, вам також рекомендується зробити щеплення.    В Україні зараз наявна якісна, ефективна та безпечна вакцина КПК проти кору, паротиту та краснухи – Пріорикс, виробництва ГлаксоСмітКляйн, Бельгія.
   Ця вакцина використовується у країнах євроспільноти і вона однакова як у державних медичних закладах, так і у приватних клініках. Єдина відмінність – у державних поліклініках вона безкоштовна. Дуже важливо, наприклад, якщо ваша дитина контактувала з хворим на кір, в цьому випадку дитина має отримати вакцинацію проти кору протягом перших 72 годин. У деяких випадках також показана екстрена профілактика шляхом введення імуноглобуліну. 
  Деякі батьки говорять про те, що їхня дитина захворіла уже після щеплення. Так, така імовірність існує, оскільки жодна вакцина не може дати 100% захист від захворювання. Проте навіть якщо ви захворієте, хвороба буде мати більш легкий перебіг, без ускладнень, ви також знижуєте ризик смертності внаслідок захворювання. А ускладнення від цієї недуги можуть бути серйозними, особливо у дітей віком до 5 років. Зокрема, кір може спричинити запалення середнього вуха (отит), запалення дихальних шляхів (бронхіт), пневмонію, діарею, енцефаліт, і навіть призвести до смерті.
   Кір – одне з найбільш заразних захворювань, відомих у світі, яке швидко поширюється. 9 із 10 людей, з якими контактувала інфікована людина, теж захворіють, якщо вони не були щеплені.
    Якщо говорити про симптоми, то першою ознакою кору, зазвичай, є значне підвищення температури, яке настає приблизно через 10-12 днів після інфікування і триває від 4 до 7 днів. На цій початковій стадії можуть з'являтися нежить, кашель, почервоніння очей і сльозотеча, а також дрібні білі плями на внутрішній поверхні щік. Через декілька днів з'являється висип, як правило, спочатку на обличчі та верхній частині шиї. Приблизно через 3 дні висип поширюється по всьому тілу, з'являється на руках і ногах. Він тримається 5-6 днів і потім зникає. В середньому, висип з'являється через 14 днів (від 7 до 18 днів) після впливу вірусу.
     Вірус кору надзвичайно заразний, він швидко передається від хворої людини до здорової повітряно-крапельним шляхом, тобто під час вдихання найдрібніших крапель слизу, які потрапили в повітря при чханні, кашлі або розмові хворого. Вірус кору може жити в повітрі та на поверхнях до двох годин після того, як хвора людина залишила приміщення.
    Якщо ви або ваша дитина не хворіли на кір і не були щеплені, ви під загрозою захворювання. У дорослих кір зазвичай має набагато тяжчий перебіг. То ж зверніться до педіатра або до сімейного лікаря, якому ви довіряєте, та зробіть щеплення.
    Захистить своїх дітей і себе. Будьте відповідальними за здоров’я і життя своєї сім’ї. І будьте здорові!

                  1 грудня –  Всесвітній День боротьби зі    СНІДОМ
           СНІД - синдром набутого імунодефіциту - це остання стадія інфекційної хвороби, що має назву ВІЛ-інфекція. Збудником хвороби є вірус імунодефіциту людини (скорочено ВІЛ), який вражає клітини крові, так звані СД4-лімфоцити, що забезпечують гомеостаз організму людини і захищають його від інфекційних захворювань, розвитку злоякісних пухлин та інших уражень. Внаслідок дії ВІЛ відбувається глибоке ушкодження імунної системи, і людина стає беззахисною перед збудниками різних інфекцій. Хвороба розвивається повільно, протягом 8 - 12 років і закінчується клінічною картиною, яку назвали СШДом. До цього часу СНІД залишається невиліковною хворобою.
       Збудник ВІЛ-інфекції відноситься до групи повільних (ленті-) вірусів і входить до підгрупи ретровірусів. Генетична програма вірусу закодована в його РИК. Щоб клітина зрозуміла команду вірусу, в його складі є спеціальний фермент - зворотна транскриптаза, за допомогою якої інформація з вірусної РНК переходить на клітинну ДНК і керує нею. Наслідком дії цього механізму є побудова компонентів вірусу, які накопичуються переважно в клітинах крові, нервової системи та інших. Кількість вірусу в крові має спеціальний термін - вірусне навантаження, воно визначає стан хвороби. З ростом рівня вірусного навантаження не спрацьовує контроль з боку імунної системи, що призводить до розвитку симптомів хвороби.
      ВІЛ-інфікована людина - це носій вірусу, здатний заражати здорову особу. Зараження відбувається, коли вірус з організму ВІЛ-інфікованого разом з кров'ю, спермою чи виділенням піхви, або з грудним молоком матері потрапляє в кров здорової людини чи дитини.
    Вірус передається:
• при статевих стосунках з ВІЛ-інфікованою особою, коли через слизову оболонку статевих органів (піхви, члена), прямої кишки чи ротової порожнини вірус проникає в організм статевого партнера;
• через кров, насамперед через спільні шприци та голки при внутрішньовенному введенні наркотичних речовин, а також забруднений кров'ю, нестерильний медичний інструмент;
• дитині від ВІЛ-інфікованої матері - інфікування відбувається під час вагітності, пологів чи годуванні грудним молоком.
       Підступність ВІЛ-інфекції у тому, що після зараження людина може довгий час не відчувати ознак хвороби, вважати себе здоровою і водночас заражати інших -насамперед своїх сексуальних партнерів та партнерів по голці. Період безсимптомного носійства може тривати 8 - 10 і більше років, після чого розвивається СНІД.
       Збудник СНІДу найчастіше вражає:
• ін'єкційних споживачів наркотичних речовин, що користуються спільними шприцами, голками, при фасуванні наркотику та введенні його ін'єкційним шляхом;
• сексуальних партнерів ВІЛ-інфікованих, що не застосовують засоби індивідуального захисту - презервативи. Особливо небезпечний щодо ризику зараження анальний секс: слизова оболонка прямої кишки надзвичайно чутлива до пошкоджень, через які вірус проникає в кров. Дещо менш ризикованим є оральний секс, хоча віруси зі сперми можуть проникати в організм і через поранену оболонку ротової порожнини.
       Ризик зараження зростає при наявності у партнерів венеричних хвороб, оскільки в уражених місцях статевих органів скупчується велика кількість інфікованих ВІЛ лімфоцитів. Доведено, що жінки в 3 рази частіше заражаються при статевому акті від інфікованих чоловіків, ніж чоловіки від інфікованих жінок.
      У випадку вагітності ВІЛ-інфікованої жінки ризик народження інфікованої дитини в значній мірі залежить від стану здоров'я вагітної, кількості вірусу в її крові, симптомів хвороби, особливо ураження шийки матки та піхви, тривалості пологів, числа попередніх вагітностей. Наукові дослідження свідчать про те, що плід може бути інфікованим уже н

Пошук
Календар
«  Квітень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Архів записів
Друзі сайту